У 1961 році у Київському Державному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого було засновано факультет кінематографії. Вже через дев’ять років відбувся перший фестиваль студентських робіт кінофакультету. За свідченнями преси, перегляд кінострічок тривав два дні та презентував у своїй програмі 33 фільми. Саме так у 1970 році й зародився Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», що у 2000 році відсвяткував своє тридцятиліття та нині презентує біля 240 фільмів щорічно з більш ніж 40 країн світу.

Також варто зазначити, що фестиваль ніколи не лишав поза увагою нові течії молодіжної культури. У 1989 році вперше на території СРСР була представлена продукція московського та ленінградського паралельно Вже з перших років існування фестиваль був відкритий для представників інших кіновузів та країн. Постійними гостями «Молодості» у 70-их були кінематографісти Болгарії, Грузії, Арменії, студенти ВДІКу. З 1975 у конкурсі приймають участь не лише студентські роботи, але й повнометражні ігрові стрічки. Саме з кінофестивалю розпочинали свій шлях у всі провідні кінематографісти України.

«Молодість» завжди точно визначала напрямки розвитку молодого кіно та відмічала серед учасників найперспективніших режисерів. Призерами фестивалю у 70-80 роках ставали такі кінорежисери, як Карен Геворкян і Вадим Абдрашитов, Олександр Панкратов і Володимир Бортко, Костянтин Лопушанський і Сергій Снєжкін, Євген Цимбал і Юрій Мамін.

За часів перебудови «Молодість» почала розширювати свою географію. У конкурсній програмі з’являються стрічки представників країн Прибалтики, Казахстану, Азербайджану та Німеччини.

Також варто зазначити, що фестиваль ніколи не лишав поза увагою нові течії молодіжної культури. У 1989 році вперше на території СРСР була представлена продукція московського та ленінградського паралельного кіно, експериментальних андеґраундних фільмів, знятих на вузькій плівці. І ця подія мала місце саме у Києві. Фільми Максима Пежемського, братів Алєйнікових, Євгенія Юфіта, що тоді були презентовані на великому екрані, викликали гострі дискусії щодо шляхів розвитку нового мистецтва.

Із розпадом СРСР для кінофестивалю відкриваються нові можливості розвитку, проте вже у незалежній Україні. Вже у 1993 році Міжнародна федерація асоціацій кінопродюсерів (ФІАПФ) офіційно регіструє «Молодість» як міжнародний фестиваль, діяльність якого повністю відповідає міжнародним стандартам. З цього часу МКФ «Молодість» швидко здобуває авторитет однієї з найважливіших кіноподій у Східній Європі. Вирішальним у долі фестивалю стало партнерство із створеним у 1995 році телеканалом «1+1», який допоміг вирішити найбільш складні фінансові та організаційні проблеми «Молодості».

Щороку на конкурсній програмі фестивалю з’являються стрічки талановитої молоді зі всього світу, які ретельно відбираються на десятках міжнародних та національних кінооглядів. Конкурсна програма кінофестивалю розподілена на три основні секції: секція студентських стрічок, секція перших короткометражних стрічок (ігрові, анімаційні та документальні) та секція перших повнометражних ігрових стрічок. Це багато в чому дозволяє простежити творчий розвиток талановитих молодих режисерів, побачити поступове дозрівання таланту, із студентської роботи до повнометражного ігрового фільму.

Саме на «Молодості» дебютували визнані сьогодні європейські кінематографісти - Фред Келемен, Том Тіквер, Денні Бойл, Андраш Монорі, Ілдіко Енеді, Олексій Балабанов, Гера Попелаарс, Денис Євстигнєєв, Жак Одіара, Франсуа Озон, Стівен Долдрі, Сергій Маслобойщиков та багатьох інших.

Серед учасників «Молодості» 90-х було багато майбутніх призерів найпрестижніших кінонагород світу. Брюно Дюмон, який побував у Києві у 1997 році з дебютною стрічкою «Життя Ісуса», через два роки отримає «Золоту пальмову гілку» за свою другу режисерську роботу «Людство». Ален Берлінер, відзначений на «Молодості» призом за найкращий повнометражний дебют «Моє життя у рожевому», стане лауреатом «Оскара». Позаконкурсна секція фестивалю традиційно представлена низкою програм, які знайомлять глядача з визначними досягненнями найновішого національного та світового кіномистецтва: «Панорама українського кіно», «Нове російське кіно», «Фестиваль фестивалів», «Французьке кіно сьогодні», а також ретроспективи провідних майстрів світового екрану та найвизначніших кіношкіл світу.

Лише за останнє десятиріччя на «Молодості» були показані ретроспективи Ліндсея Андерсона, Мішеля Суттера, Маргарет фон Тротта, Дерека Джармена, Інгмара Бергмана, Девіла Лінча, братів Каурісмякі, Петра Чардиніна, Івана Пир'єва, Едварда Дмитрика, Леоніда Осикі, Івана Миколайчука, Кшиштофа Зануссі, Робера Брессона, Етторе Сколи та багатьох інших.

У 1997 році на фестивалі був установлений спеціальний приз за внесок у світове кіномистецтво. Його лауреатами стали голлівудський режисер українського походження Едвард Дмитрик, великий італійських комедіограф Маріо Монічеллі, ветеран польської кінематографії Єжи Гофман, майстер італійського кіно Етторе Скола, представники російської кінематографії Ірина Скобцева та Федір Бондарчук.

2001 року президентом фестивалю став народний артист України Богдан Ступка, якого 2005 року змінив на цій символічній посаді Президент України Віктор Ющенко.

Перетнувши межу у 36 років, фестиваль незмінно орієнтований на дослідження та розвиток молодого кінематографу і є послідовним у своєму прагненні допомогти молодим талантам зайняти гідне місце у сучасному світовому кінопроцесі.