1937 рік. Вже протягом 30 років бізнесмен Джон Рабе живе зі своєю дружиною Дорою у тодішній столиці Китаю, Нанкіні, де очолює філіал компанії Siemens. Джон вже навчився любити цю країну і усвідомлює, що доки він тут, він є авторитетом, тоді як в головній конторі Siemens в Берліні стане лише одним із багатьох співробітників компанії. Під час прощального балу на честь Джона Рабе, Нанкін зазнає нападу японських авіабомбардувальників, в продовження захвату японською армією Шанхаю. Рабе рішуче діє у паніці, що здійнялася, – він відчиняє двері компанії і пропонує притулок родинам своїх колег.
Наступного ранку, доки гасять пожежі і оглядають пошкодження, іноземці, які залишились в місті, розмірковують над тим, що ж робити в цій складній ситуації. Доктор Розен, німецький єврей та дипломат, розповідає їм про зону безпеки для цивільного населення, що була створена в Шанхаї. Валері Дюпре, директор коледжу для дівчаток, пропонує Джону Рабе очолювати таку зону в Нанкіні, оскільки японці ставитимуться до нього більш поблажливо до Джона завдяки його німецькому походженню. Ця пропозиція дратує доктора Вілсона, лікаря місцевого госпіталю, він із відразою ставиться до «нациста» Рабе. Власне Рабе збирався від’їжджати до Німеччини, проте тепер вирішує залишитись і одразу ж стає до справи.
Сотні тисяч людей прибувають у зону – значно більше, ніж очікували. Проте військові японці продовжують тероризувати цивільних, діставати харчі стає все складніше. Зрештою солдати вирішують обманом заволодіти зоною – час грає проти Рабе...