«В Україні немає роботи», — сказав батько, з’явившись у моєму житті, коли мені було 18. Він запрошував мене приєднатися до нього в Чехії. Його листи (2003–2007) про життя за кордоном уособлюють прагнення не забути період перетворень в Україні. Закадровий голос належить людині, яка не існує в реальності, щоб краще відповідати голосу людини, яка не існує в моєму житті.

Наталія Ільчук досліджує взаємозв'язок між економічною міграцією і технологічним прогресом. Вона аналізує, як автоматизація та передача знань через технології, а не через людське посередництво, призводять до нових форм відчуження. На противагу ідеології отримання прибутку, її методологічний підхід базується на економії наявних ресурсів. Основний матеріал для лаконічного висловлювання — архіви, що дозволяє уникнути експлуатації сьогодення.